Як написати сюжетний текст у форматі публікації для соціальних мереж

Інструкція для чіткого, ясного, зрозумілого та цікавого сюжетного тексту, викладення історії, концепції, ідеї, у форматі публікації в соціальних мережах.

1. Як написати короткий, змістовний, корисний, цікавий, сюжетний текст, слідуючи правилам та використовуючи алгоритми.
2. Як розповісти про себе, зробити пропозицію (бізнес, співробітництво, пригоди, відпочинок) у форматі короткого оповідання, для публікації в соціальних мережах.

Три прості складові алгоритму підготовки сюжетного тексту

• Записуємо думки і тези;
• Складаємо нарис в логічний ланцюжок (кожне наступне речення має випливати з попереднього);
• Очищаємо текст, застосовуючи три головних правила: початок – розвиток – фінал.

Три головних правила сюжетного тексту оповідання, для публікації в соціальних мережах

1. Історія повинна зіштовхнути якомога більше різних думок. Автор публікації повинен стати спостерігачем або модератором, задавати ключове питання і закликати до обміну думками.
2. Для того, щоб аудиторія залучилась до активного коментування, її потрібно наділити повноваженнями судді, зробити експертом або спитати про думку. Тобто думка аудиторії повинна впливати, як на висвітлення історії, так і на висновок який зроблять читачі.
3. Влучно змодеровані коментарі стають логічним та цікавим продовженням історії. Піднімають рейтинг публікації та збільшують охоплення аудиторії.

Конструкція сюжетного тексту.

Три алгоритми композиції сюжетного тексту оповідання, для публікації в соціальних мережах

1. Кожне слово, яке стоїть в реченні, має нести не тільки зміст, а й мати певну мету. Читач повинен постійно задавати собі питання: а що далі?
2. Історія – це подія або низка подій. Тому атмосферу задають прислівники. Саме вони позначають ознаку дії. Дієслова – це дія. Прислівники – це атмосфера навколо дій.
3. У першому реченні або абзаці перерахуйте три факти, події, явища тощо. Важливо не змішувати акценти і викладати інформацію, яка стосується однієї теми або одного персонажу.

Три значущі події в одній публікації.

• Три імені на одну історію.
• Не більше трьох дат, цифр за всю розповідь.
• Пишіть просто, ємко та яскраво.
• Використовуйте прості речення.
• Одна думка – одне речення.
• Відповідаємо на сім питань: хто? що зробив? де? коли? чому? як? який результат (або очікування) дії?
• Складіть дієслівну конструкцію історії.
• Складайте дієслівну конструкцію будь якої історії.

Наприклад: обіграв / запізнювався / встиг / закохався / потонув (Титанік).

Дієслова – головні слова в будь-якому тексті. За їх допомогою легко переказати суть будь якого сюжету.

Пішов на війну / закохався / одружився / загинув

Плив на кораблі / потрапив в шторм / вижив / страждав / врятували

Крав / спіймали / засудили / виправився

Смислове навантаження будь якого сюжету завжди лягає на дію. Дієслова бувають активні (конкретна дія) та нейтральні (бути, дозволяти, існувати). Нейтральний текст нікому не цікавий.

Конструкція сюжетного тексту. Складові частини: речення, абзаци, пунктуація.

Щоб уникнути монотонності в тексті – ритми потрібно чергувати.

• Високий ритм привертає увагу.
• Спокійний – дає можливість обміркувати і засвоїти інформацію.
• Чергування ритмів – ознака якісного тексту.
• Короткі фрази на початку кожного абзацу.

Значення: Короткі фрази – 1-4 слова; Середні – 5-10 слів; Довгі – більш 10 слів.

Дефіс (риска). Цей знак змушує нас правильно розставляти акценти. Він відмінно підходить для розбивки складних речень. За допомогою тире зручно створювати точки симетрії в реченні і виділяти важливе.

Техніки та правила вдалого тексту

Техніки для забарвлення тексту особливим відтінком, який сформує характер публікації

1. Інтригуюче питання.
2. Сенсаційний факт.
3. Слизька гірка. Головне завдання «гірки», з самого початку викликати цікавість, захопити, а потім вже «згодувати» інформацію. Розробив Джозеф Шугерман.

Ці три техніки експлуатують базову пізнавальну потребу. Викликають емоцію інтересу, цікавості.

Провокаційна фраза.

Ця техніка завжди експлуатує базові цінності і викликає яскраву емоцію. Найчастіше, обурення і бажання вступити в запеклу суперечку. Нерідко, в гонитві за «провокаційною фразою», журналісти висмикують її з контексту.

Цифри і статистика.

Потрібні, щоб продемонструвати технічну відповідність та ефективність стверджувань.

Смислові акценти, правила та алгоритми використання

Одне з головних правил акцентування звучить так: найважливіше слово став або в початок тексту, або в кінець.

Якщо акценти два, то перший – в початок, другий – в кінець.

Прямий порядок слів ми використовуємо для простого оповідання і констатації факту, для пояснень явищ або подій. Але якщо потрібно зробити акцент на певні слова – прямий порядок використовувати небажано.

Професійні сторітелери використовують прийом розстановки акцентів на стику ритмів речень. Якщо розташувати найважливішу інформацію на стику довгого і початку короткого речення, то саме це слово і залишиться в голові читача.

Види та елементи композиції тексту

Визначення:

композиція – це гармонічне розташування в тексті трьох основних елементів сюжету: початку, розвитку і фіналу.

Пряма (лінійна або послідовна) композиція – найпростіша форма, коли події викладаються в хронологічній послідовності.

Від часткового до загального – через конкретний приклад тлумачимо загальне явище. Прийом називається: «пряма піраміда».

Історія конкретного героя/ приклад із життя / глобальна проблема.

Від загального до конкретного – від масового явища переходимо до історії конкретної людини або на конкретну ситуацію. Прийом називається: «зворотна піраміда».

Протиставлення. У центрі сюжету ми тримаємо героя, масштабуємо його проблему на загал (показуємо явище як загальне), разом з тим висвітлюючи долю героя, який в цій, конкретній ситуації зміг знайти рішення проблеми.

Порівняння. Ми порівнюємо історію героя з іншими історіями людей і розуміємо, що проблема набагато ширша, ніж може здатися на перший погляд або взагалі не значуща та надумана.

Зворотна (перевернута) композиція – історія починається з фіналу, далі крок за кроком розкриваються події і причини, які призвели до такого фіналу. Найчастіше зворотну композицію застосовують в детективах і супутніх жанрах.

Кільцева композиція – початок і кінець перекликаються між собою, часто повністю збігаються. Таку композицію вибирають для особливого акценту на долі людини, або щоб підкреслити важливість якоїсь однієї події у всьому ланцюжку сюжету.

Особливість кільцевої композиції – це повний збіг початку і фіналу. Щоб завершити історію, ми знову повертаємо читача до першої події або першої фрази.

Гарна історія створюється із багатьох кільцевих сюжетів, між якими прокладені «містки» (недомовлення, інтригуючі події).

Містки в історії починають інтригу, дають привід продовжити розповідь.

Щоб історія була цікавою, з кожним, наступним кільцем має відбуватися більше подій.

Дзеркальна композиція – будується на прийомі протиставлення. В результаті початкові і кінцеві події повторюються, але з точністю до навпаки.

Оповідання в оповіданні – головний сюжет висвітлює один з героїв, який також має свою приватну історію.

Ретроспекція – в процесі розповіді автор робить «екскурс в минуле». Ретроспекцію часто використовують в аналітичних матеріалах.

Замовчування – подію, яка сталася раніше за інших, читачу розказують в самому кінці публікації.

Вісім стилів викладу інформації

1. Науковий: інформування, пізнання, вплив; призначення – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта; жанри реалізації – науково-технічні та науково-гуманітарні тексти, доповіді тощо.
2. Офіційно-діловий: громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність; призначення – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.
3. Публіцистичний: інформування, пізнання, вплив; призначення – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання; жанри реалізації – літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо.
4. Художній: призначення – впливати засобами художнього слова, через систему образів на розум, почуття та волю читачів; жанри реалізації – епічні, ліричні, драматичні, комбіновані твори.
5. Епістолярний: призначення – комунікація; жанри реалізації – приватне листування.
6. Конфесійний: призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства; жанри реалізації – релігійні відправи, проповіді, молитви (усна форма), церковні книги.
7. Конфесійний: призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства; жанри реалізації – релігійні відправи, проповіді, молитви (усна форма), церковні книги.
8. Розмовний: усні діалоги та полілоги: призначення – неформальне й формальне спілкування; жанри реалізації – бесіда, лист.

Інформація, для публікації зібрана з відкритих джерел.