Як написати сюжетний текст
у форматі публікації для соціальних мереж
Три прості складові алгоритму підготовки сюжетного тексту
![]()
Записуємо думки і тези;
![]()
Складаємо нарис в логічний ланцюжок (кожне наступне речення має випливати з попереднього);
![]()
Очищаємо текст, застосовуючи три головних правила: початок – розвиток – фінал.
Три головних правила сюжетного тексту оповідання, для публікації в соціальних мережах
![]()
Історія повинна зіштовхнути якомога більше різних думок. Автор публікації повинен стати спостерігачем або модератором, задавати ключове питання і закликати до обміну думками.
![]()
Для того, щоб аудиторія залучилась до активного коментування, її потрібно наділити повноваженнями судді, зробити експертом або спитати про думку.
Тобто думка аудиторії повинна впливати, як на висвітлення історії, так і на висновок який зроблять читачі.
![]()
Влучно змодеровані коментарі стають логічним та цікавим продовженням історії. Піднімають рейтинг публікації та збільшують охоплення аудиторії.
Три алгоритми композиції сюжетного тексту оповідання, для публікації в соціальних мережах
Кожне слово, яке стоїть в реченні, має нести не тільки зміст, а й мати певну мету. Читач повинен постійно задавати собі питання: а що далі?
Історія – це подія або низка подій. Тому атмосферу задають прислівники. Саме вони позначають ознаку дії.
Дієслова – це дія. Прислівники – це атмосфера навколо дій.
![]()
У першому реченні або абзаці перерахуйте три факти, події, явища тощо. Важливо не змішувати акценти і викладати інформацію, яка стосується однієї теми або одного персонажу.
Три значущі події в одній публікації.
Три імені на одну історію.
Не більше трьох дат, цифр за всю розповідь.
![]()
Пишіть просто, ємко та яскраво.
Використовуйте прості речення.
Одна думка – одне речення.
Відповідаємо на сім питань: хто? що зробив? де? коли? чому? як? який результат (або очікування) дії?
![]()
Складіть дієслівну конструкцію історії.
Складайте дієслівну конструкцію будь якої історії.
Наприклад: обіграв / запізнювався / встиг / закохався / потонув (Титанік).
Дієслова – головні слова в будь-якому тексті. За їх допомогою легко переказати суть будь якого сюжету.
Пішов на війну / закохався / одружився / загинув
Плив на кораблі / потрапив в шторм / вижив / страждав / врятували
Крав / спіймали / засудили / виправився
Смислове навантаження будь якого сюжету завжди лягає на дію. Дієслова бувають активні (конкретна дія) та нейтральні (бути, дозволяти, існувати). Нейтральний текст нікому не цікавий.
Конструкція сюжетного тексту. Складові частини: речення, абзаци, пунктуація.
Щоб уникнути монотонності в тексті – ритми потрібно чергувати.
Високий ритм привертає увагу.
Спокійний – дає можливість обміркувати і засвоїти інформацію.
Чергування ритмів – ознака якісного тексту.
![]()
Короткі фрази на початку кожного абзацу.
Значення: Короткі фрази – 1-4 слова; Середні – 5-10 слів; Довгі – більш 10 слів.
![]()
Дефіс (риска). Цей знак змушує нас правильно розставляти акценти. Він відмінно підходить для розбивки складних речень. За допомогою тире зручно створювати точки симетрії в реченні і виділяти важливе.
Техніки для забарвлення тексту особливим відтінком, який сформує характер публікації
![]()
Інтригуюче питання.
![]()
Сенсаційний факт.
![]()
Слизька гірка. Головне завдання «гірки», з самого початку викликати цікавість, захопити, а потім вже «згодувати» інформацію. Розробив Джозеф Шугерман.
Ці три техніки експлуатують базову пізнавальну потребу. Викликають емоцію інтересу, цікавості.
![]()
Провокаційна фраза.
Ця техніка завжди експлуатує базові цінності і викликає яскраву емоцію. Найчастіше, обурення і бажання вступити в запеклу суперечку. Нерідко, в гонитві за «провокаційною фразою», журналісти висмикують її з контексту.
![]()
Цифри і статистика.
Потрібні, щоб продемонструвати технічну відповідність та ефективність стверджувань.
Види та елементи композиції тексту
Визначення: композиція – це гармонічне розташування в тексті трьох основних елементів сюжету: початку, розвитку і фіналу.
![]()
Пряма (лінійна або послідовна) композиція – найпростіша форма, коли події викладаються в хронологічній послідовності.
![]()
Від часткового до загального – через конкретний приклад тлумачимо загальне явище. Прийом називається: «пряма піраміда».
Історія конкретного героя/ приклад із життя / глобальна проблема.
![]()
Від загального до конкретного – від масового явища переходимо до історії конкретної людини або на конкретну ситуацію. Прийом називається: «зворотна піраміда».
![]()
Протиставлення. У центрі сюжету ми тримаємо героя, масштабуємо його проблему на загал (показуємо явище як загальне), разом з тим висвітлюючи долю героя, який в цій, конкретній ситуації зміг знайти рішення проблеми.
![]()
Порівняння. Ми порівнюємо історію героя з іншими історіями людей і розуміємо, що проблема набагато ширша, ніж може здатися на перший погляд або взагалі не значуща та надумана.
![]()
Зворотна (перевернута) композиція – історія починається з фіналу, далі крок за кроком розкриваються події і причини, які призвели до такого фіналу. Найчастіше зворотну композицію застосовують в детективах і супутніх жанрах.
![]()
Кільцева композиція – початок і кінець перекликаються між собою, часто повністю збігаються. Таку композицію вибирають для особливого акценту на долі людини, або щоб підкреслити важливість якоїсь однієї події у всьому ланцюжку сюжету.
Особливість кільцевої композиції – це повний збіг початку і фіналу. Щоб завершити історію, ми знову повертаємо читача до першої події або першої фрази.
Гарна історія створюється із багатьох кільцевих сюжетів, між якими прокладені «містки» (недомовлення, інтригуючі події).
Містки в історії починають інтригу, дають привід продовжити розповідь.
Щоб історія була цікавою, з кожним, наступним кільцем має відбуватися більше подій.
![]()
Дзеркальна композиція – будується на прийомі протиставлення. В результаті початкові і кінцеві події повторюються, але з точністю до навпаки.
![]()
Оповідання в оповіданні – головний сюжет висвітлює один з героїв, який також має свою приватну історію.
![]()
Ретроспекція – в процесі розповіді автор робить «екскурс в минуле». Ретроспекцію часто використовують в аналітичних матеріалах.
![]()
Замовчування – подію, яка сталася раніше за інших, читачу розказують в самому кінці публікації.
Сім стилів викладу інформації
![]()
Науковий: інформування, пізнання, вплив; призначення – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта; жанри реалізації – науково-технічні та науково-гуманітарні тексти, доповіді тощо.
![]()
Офіційно-діловий: громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність; призначення – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.
![]()
Публіцистичний: інформування, пізнання, вплив; призначення – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання; жанри реалізації – літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо.
![]()
Художній: призначення – впливати засобами художнього слова, через систему образів на розум, почуття та волю читачів; жанри реалізації – епічні, ліричні, драматичні, комбіновані твори.
![]()
Епістолярний: призначення – комунікація; жанри реалізації – приватне листування.
![]()
Конфесійний: призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства; жанри реалізації – релігійні відправи, проповіді, молитви (усна форма), церковні книги.
![]()
Конфесійний: призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства; жанри реалізації – релігійні відправи, проповіді, молитви (усна форма), церковні книги.
![]()
Розмовний: усні діалоги та полілоги: призначення – неформальне й формальне спілкування; жанри реалізації – бесіда, лист.
Словники
