Як написати сюжетний текст

Як написати сюжетний текст
у форматі публікації для соціальних мереж

Алгоритм підготовки сюжетного тексту, для публікації в соціальних мережах.

Інструкція для чіткого, ясного, зрозумілого та цікавого сюжетного тексту, викладення історії, концепції, ідеї, у форматі публікації в соціальних мережах.

Як написати короткий, змістовний, корисний, цікавий, сюжетний текст, слідуючи правилам та використовуючи алгоритми.

Як розповісти про себе, зробити пропозицію (бізнес, співробітництво, пригоди, відпочинок)  у форматі короткого оповідання, для публікації в соціальних мережах.

Три прості складові алгоритму підготовки сюжетного тексту

  • Записуємо думки і тези;

  • Складаємо нарис в логічний ланцюжок (кожне наступне речення має випливати з попереднього);

  • Очищаємо текст, застосовуючи три головних правила: початок – розвиток  – фінал.

Три головних правила сюжетного тексту оповідання, для публікації в соціальних мережах

  • Історія повинна зіштовхнути якомога більше різних думок. Автор публікації повинен стати спостерігачем або модератором, задавати ключове питання і закликати до обміну думками.

  • Для того, щоб аудиторія залучилась до активного коментування, її потрібно наділити повноваженнями судді, зробити експертом або спитати про думку.

    Тобто думка аудиторії повинна впливати, як на висвітлення історії, так і на висновок який зроблять читачі.

  • Влучно змодеровані коментарі стають логічним та цікавим продовженням історії. Піднімають рейтинг публікації та збільшують охоплення аудиторії.

Конструкція сюжетного тексту

Три алгоритми композиції сюжетного тексту оповідання, для публікації в соціальних мережах

Кожне слово, яке стоїть в реченні, має нести не тільки зміст, а й мати певну мету. Читач повинен постійно задавати собі питання: а що далі?

Історія – це подія або низка подій. Тому атмосферу задають прислівники. Саме вони позначають ознаку дії.

Дієслова – це дія. Прислівники – це атмосфера навколо дій.

  • У першому реченні або абзаці перерахуйте три факти, події, явища тощо. Важливо не змішувати акценти і викладати інформацію, яка стосується однієї теми або одного персонажу.

    Три значущі події  в одній публікації.

    Три імені на одну історію.

    Не більше трьох дат, цифр за всю розповідь.

  • Пишіть просто, ємко та яскраво.

    Використовуйте прості речення.

    Одна думка – одне речення.

    Відповідаємо на сім питань: хто? що зробив? де? коли? чому? як? який результат (або очікування) дії?

  • Складіть дієслівну конструкцію історії.

    Складайте дієслівну конструкцію будь якої історії.

    Наприклад: обіграв  / запізнювався  / встиг  / закохався  / потонув (Титанік).

    Дієслова – головні слова в будь-якому тексті. За їх допомогою легко переказати суть будь якого сюжету.

    Пішов на війну / закохався / одружився / загинув

    Плив на кораблі / потрапив в шторм / вижив / страждав / врятували

    Крав / спіймали / засудили / виправився

    Смислове навантаження будь якого сюжету завжди лягає на дію. Дієслова бувають активні (конкретна дія) та нейтральні (бути, дозволяти,  існувати). Нейтральний текст нікому не цікавий.

Конструкція сюжетного тексту. Складові частини: речення, абзаци, пунктуація.

Щоб уникнути монотонності в тексті – ритми потрібно чергувати.

Високий ритм привертає увагу.

Спокійний – дає можливість обміркувати і засвоїти інформацію.

Чергування ритмів – ознака якісного тексту.

  • Короткі фрази на початку кожного абзацу.

    Значення: Короткі фрази – 1-4 слова; Середні – 5-10 слів; Довгі – більш  10 слів.

  • Дефіс (риска). Цей знак змушує нас правильно розставляти акценти. Він відмінно підходить для розбивки складних речень. За допомогою тире зручно створювати точки симетрії в реченні і виділяти важливе.

Техніки та правила вдалого тексту

Техніки та правила вдалого тексту

Техніки для забарвлення тексту особливим відтінком, який сформує характер публікації

  • Інтригуюче питання.

  • Сенсаційний факт.

  • Слизька гірка. Головне завдання «гірки», з самого початку викликати цікавість, захопити, а потім вже «згодувати» інформацію. Розробив Джозеф Шугерман.

Ці три техніки експлуатують базову пізнавальну потребу. Викликають емоцію інтересу, цікавості.

  • Провокаційна фраза.

    Ця техніка завжди експлуатує базові цінності і викликає яскраву емоцію. Найчастіше, обурення і бажання вступити в запеклу суперечку. Нерідко, в гонитві за «провокаційною фразою», журналісти висмикують її з контексту.

  • Цифри і статистика.

    Потрібні, щоб продемонструвати технічну відповідність та ефективність стверджувань.

Смислові акценти, правила та алгоритми використання

Одне з головних правил акцентування звучить так: найважливіше слово став або в початок тексту, або в кінець.

Якщо акценти два, то перший – в початок, другий – в кінець.

Прямий порядок слів ми використовуємо для простого оповідання і констатації факту, для пояснень явищ або подій. Але якщо потрібно зробити акцент на певні слова – прямий порядок використовувати небажано.

Професійні сторітелери використовують прийом розстановки акцентів на стику ритмів речень. Якщо розташувати найважливішу інформацію на стику довгого і початку короткого речення, то саме це слово і залишиться в голові читача.

Види та елементи композиції тексту

Визначення: композиція – це гармонічне розташування в тексті трьох основних елементів сюжету: початку, розвитку і фіналу.

  • Пряма (лінійна або послідовна) композиція – найпростіша форма, коли події викладаються в хронологічній послідовності.

  • Від часткового до загального – через конкретний приклад тлумачимо загальне  явище. Прийом називається: «пряма піраміда».

    Історія конкретного героя/  приклад із життя / глобальна проблема.

  • Від загального до конкретного – від масового явища переходимо до історії конкретної людини або на конкретну ситуацію. Прийом називається: «зворотна піраміда».

  • Протиставлення. У центрі сюжету ми тримаємо героя, масштабуємо його проблему на загал (показуємо явище як  загальне), разом з тим висвітлюючи долю героя, який в цій, конкретній ситуації зміг знайти рішення проблеми.

  • Порівняння. Ми порівнюємо історію героя з іншими історіями людей і розуміємо, що проблема набагато ширша, ніж може здатися на перший погляд або взагалі не значуща та надумана.

  • Зворотна (перевернута) композиція – історія починається з фіналу, далі крок за кроком розкриваються події і причини, які призвели до такого фіналу. Найчастіше зворотну композицію застосовують в детективах і супутніх жанрах.

  • Кільцева композиція – початок і кінець перекликаються між собою, часто повністю збігаються. Таку композицію вибирають для особливого акценту на долі людини, або щоб підкреслити важливість якоїсь однієї події у всьому ланцюжку сюжету.

Особливість кільцевої композиції – це повний збіг початку і фіналу. Щоб завершити історію, ми знову повертаємо читача до першої події або першої фрази.

Гарна історія створюється із багатьох кільцевих сюжетів, між якими прокладені «містки» (недомовлення, інтригуючі події).

Містки в історії починають інтригу, дають привід продовжити розповідь.

Щоб історія була цікавою, з кожним, наступним кільцем має відбуватися більше подій.

  • Дзеркальна композиція – будується на прийомі протиставлення. В результаті початкові і кінцеві події повторюються, але з точністю до навпаки.

  • Оповідання в оповіданні – головний сюжет висвітлює один з героїв, який також має свою приватну історію.

  • Ретроспекція – в процесі розповіді автор робить «екскурс в минуле». Ретроспекцію часто використовують в аналітичних матеріалах.

  • Замовчування – подію, яка сталася раніше за інших, читачу розказують в самому кінці публікації.

Сім стилів викладу інформації

  • Науковий: інформування, пізнання, вплив; призначення – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта; жанри реалізації – науково-технічні та науково-гуманітарні тексти, доповіді тощо.

  • Офіційно-діловий: громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність; призначення – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

  • Публіцистичний: інформування, пізнання, вплив; призначення – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання; жанри реалізації – літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо.

  • Художній: призначення – впливати засобами художнього слова, через систему образів на розум, почуття та волю читачів; жанри реалізації – епічні, ліричні, драматичні, комбіновані твори.

  • Епістолярний: призначення – комунікація; жанри реалізації – приватне листування.

  • Конфесійний: призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства; жанри реалізації – релігійні відправи, проповіді, молитви (усна форма), церковні книги.

  • Конфесійний: призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства; жанри реалізації – релігійні відправи, проповіді, молитви (усна форма), церковні книги.

  • Розмовний: усні діалоги та полілоги: призначення – неформальне й формальне спілкування; жанри реалізації – бесіда, лист.

Інформація, для публікації зібрана з відкритих джерел.

сторімейкер

Сторімейкер. Замовити: відеомонтаж; сторітелінг; анімаційний, презентаційний, рекламний ролик; історію для Сторіс.


Підписатись


Сайт працює на WordPress
© Всі художні, публіцистичні, технічні тексти, на сторінці uais.me - належать